Українські оборонні компанії намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, виробляючи власні 155-мм снаряди стандарту НАТО, які необхідні для артилерійських систем, але, як очікується, це виробництво розпочнеться не раніше липня, йдеться в матеріалі The Washington Post.
Зазначається, що цих снарядів на фронті вкрай не вистачає, але офіційний представник державного оборонного підприємства «Укроборонпром» сказав, що виробництво почнеться не раніше «другої половини цього року».
Чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність питань національної безпеки, не надав додаткових подробиць.
Влітку минулого року в «Укроборонпромі» повідомляли про роботу над освоєнням артилерійського 155-мм снаряда «натівського» стандарту.
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Найбільшою загрозою для безпеки Чехії є нинішній режим Росії – парламент
Найбільшою загрозою для безпеки Чеської республіки є нинішній режим Росії, йдеться в постанові парламенту Чехії, підтриманій 20 березня 84 депутатами, «проти» були 17.
«Сучасний терористичний режим в Росії своєю експансією й спробами розширити сфери впливу на Україну та на інші країни Європи, що супроводжується воєнними злочинами, представляє для Чеської республіки загрозу безпеки», – зазначається в постанові.
Водночас у документі зазначається, що в інтересах Чехії є «незалежна, демократична і вільна Україна, надійно посилена в міжнародних структурах», а також, щоб «війна Путіна проти України не була успішною, щоб Україна поновила свою територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах».
Парламентарі Чехії також підтримали надання подальшої допомоги Україні, оскільки гальмування в постачанні військового матеріалу навпаки «вело б до здобуття і спустошення України російським терористичним режимом і до заохочення цього режиму до подальших нападів на європейські країни».
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявив, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
Також у січні прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона послалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європі потрібно готуватися до нових військових загроз. В інтервʼю виданню Welt am Sonntag, оприлюдненому в грудні 2023, він сказав про «близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства».
Повітряні сили ЗСУ попередили про дев’ять бомбардувальників на аеропорту в Мурманській області РФ.
«Зафіксовано близько 9 бортів Ту-95 з аеродрому «Оленья» (Мурманська область, РФ). Орієнтовний час виходу на пускові рубежі – 03:00», – йдеться у повідомленні.
Українські військові закликають не ігнорувати сигнал повітряної тривоги.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Україна отримала від Канади 1,5 млрд доларів США – ці кошти допоможуть уряду, серед іншого, фінансувати соціальні програми допомоги українцям, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна отримала 2 млрд канадських доларів від Канади, що еквівалентно 1,5 млрд доларів США. Важливі кошти, які допоможуть нашому уряду фінансувати дефіцит, зокрема соціальні програми допомоги українцям», – написав він у телеграмі.
За його словами, загальна сума фінансової підтримки від Канади від початку повномасштабного вторгнення становить майже 7 млрд канадських доларів (5,19 доларів США).
Напередодні уряд Канади повідомив, що Оттава виділить майже 30 мільйонів доларів США на ініціативу Чехії щодо закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Цей внесок допоможе доставити кілька тисяч артилерійських боєприпасів.
У Мінфіні також повідомляли, що станом на березень 2024 року від лютого 2022 року ЄС надав Україні понад 30 млрд євро на першочергові потреби держбюджету – це дозволило уряду виконувати свої зобов’язання перед громадянами у повному обсязі та спрямовувати власні ресурси бюджету на підтримку збройних сил.
До розгляду допомоги Україні перейдуть вже найближчим часом – cпікер Палати представників
Основним пріоритетом Конгресу є погодження бюджету уряду США на 2024 рік, а оскільки це питання вже майже вирішене, то до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Про це під час пресконференції 20 березня заявив спікер Палати представників США, республіканець Майк Джонсон.
«Я не говорив конкретно про механізм фінансування України. Ми говоримо про цілий пакет додаткового фінансування партнерам. Незалежно від того, будуть йти окремо або як пакет. Усі ці речі обговорюються. Я думаю, що в свідомості людей існує велика різниця між летальною допомогою для України та гуманітарним компонентом. Також зараз роворять про те, що ми називаємо актом REPO – законопроєкт щодо можливості використовувати активи російських олігархів і таким чином платити для підтримки України, а потім обговорюється концепція позики», – сказав Джонсон, якого цитує «Голос Америки».
За його словами, серед законодавців зараз ведеться багато вдумливої роботи та обговорення цього питання.
«Ми розуміємо роль, яку відіграє Америка у світі. Ми розуміємо важливість надіслати світові потужний сигнал про те, що ми підтримуємо наших союзників і не можемо дозволити терористам і тиранам крокувати світом», – додав спікер Палати представників.
Конгрес має схвалити бюджет до 22 березня, інакше може відбутись так званий шатдаун – тимчасове припинення роботи урядових установ США. Однак, за словами Джонсона, бюджетні питання вже практично погоджені та мають бути проголосовані вже на цьому тижні, хоча цьому передували «суворі перемовини».
Водночас після 22 березня у засіданнях Палати представників починається двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зустріч із радником президента США із питань національної безпеки Джейком Салліваном.
«Дуже змістовна, цілком конкретна розмова і про оборонну взаємодію, і про спільні політичні результати, яких маємо досягти. Я вдячний Америці за підтримку нашої держави та людей, і це життєво важливо, щоб американське лідерство залишалося міцним у захисті міжнародного правопорядку», – розповів він у своєму вечірньому відеозверненні.
Своєю чергою, Джейк Салліван заявив, що у Києві зустрівся з Володимиром Зеленським та Андрієм Єрмаком, що підтвердити непохитну відданість США підтримці України.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак за підсумками візиту Джейка Саллівана до Києва заявив, що«вкотре почув абсолютно безспірну тезу про двопартійну підтримку США». Єрмак додав, що наразі адміністрація президента США і безпосередньо Салліван «роблять усе можливе для ухвалення такого необхідного нам пакету допомоги».
Про це ж на брифінгу сказав і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
«Я вірю, що більшість демократів та республіканців у Конгресі теж у це вірять і ви бачили це по голосуванню в Сенаті, 70 сенаторів проголосували за цей пакет. І якщо говорити про очікування в Палаті представників, то там теж є сильна більшість. Я впевнений, що вони розуміють, що майбутнє та безпека України є важливими для безпеки США. Ми хочемо допомогти друзям, але також, хочемо допомогти і собі, допомагаючи вам. Є політика, є процедури і перешкоди до втілення цього», – визнав Салліван.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Мер повідомив про вибухи в Харкові
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про вибухи в місті.
«Харків вдруге за сьогодні під ударом. У місті знову лунають вибухи», – написав він у телеграмі.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними місцевої влади, внаслідок російської атаки пошкоджені восьмиповерхівка та виробничий цех в Холодногірському районі Херсона – загинули пʼятеро людей, ще восьмеро поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Пʼятьох людей немає «ані серед поранених, ані серед загиблих» – мер Харкова
Зниклими безвісти після ракетного удару по Харкову наразі вважаються пʼятеро людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Їхні особи встановлені, але самі вони не перебувають ані серед поранених, ані серед загиблих. Поранених на цей час уже девʼятеро. Пожежу майже ліквідовано, є тільки тління в постраждалій будівлі. Пошуково-рятувальна операція триває», – написав міський голова в телеграм-каналі пізно ввечері 20 березня.
Раніше представники влади Харкова повідомили, що число загиблих зросло до пʼяти.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними Повітряних сил Збройних сил України, повітряна тривога у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях пов’язана з активністю російської тактичної авіації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ситуація на Сумщині: 12 громад зазнали атак РФ, поранені двоє людей – ОВА
Протягом дня російські війська здійснили 56 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумщини, внаслідок цих атак поранені двоє людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, обстрілів зазнали Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Миропільська, Краснопільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Дружбівська, Свеська, Середино-Будська громади.
Зокрема, війська РФ обстріляли Великописарівську громаду з реактивних систем залпового вогню (84 вибухи), артилерії (71 вибух), мінометів (24 вибухи), також був обстріл з гелікоптера НАР (17 вибухів) та скид з літаків тактичної авіації КАБ (7вибухів).
В адміністрації додають, що через мінометний обстріл Юнаківської громади поранена людина. Також у Білопільській громаді зафіксували російські обстріли з артилерії (37 вибухів), мінометів (12 вибухів), гранатомету СПГ-9 (22 вибухи) – через артобстріл зазнала поранення людина.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Вкотре почув безспірну тезу про двопартійну підтримку» – Єрмак після переговорів із Салліваном
Українська сторона почула з боку адміністрації президента США запевнення в незмінності підтримки боротьби України проти російської агресії, повідомив 20 березня голова Офісу президента Андрій Єрмак за підсумками візиту радника Джо Байдена з національної безпеки Джейка Саллівана.
«Обговорили ситуацію щодо підтримки Сполучених Штатів. Я сьогодні вкотре почув від пана Саллівана абсолютно безспірну тезу про підтримку Сполучених Штатів, про двопартійну підтримку Сполучених Штатів», – зазначив він на спільному брифінгу в Києві.
Єрмак додав, що наразі адміністрація президента США і безпосередньо Салліван «роблять усе можливе для ухвалення такого необхідного нам пакету допомоги».
Про це ж на брифінгу сказав і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
«Я вірю, що більшість демократів та республіканців у Конгресі теж у це вірять і ви бачили це по голосуванню в Сенаті, 70 сенаторів проголосували за цей пакет. І якщо говорити про очікування в Палаті представників, то там теж є сильна більшість. Я впевнений, що вони розуміють, що майбутнє та безпека України є важливими для безпеки США. Ми хочемо допомогти друзям, але також, хочемо допомогти і собі, допомагаючи вам. Є політика, є процедури і перешкоди до втілення цього», – визнав Салліван.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен приїхала із візитом до Києва. Разом із нею до столиці України приїхали представники трьох IT-компаній з Нідерландів, які у перспективі співпрацюватимуть із українськими виробниками дронів і будуть покращувати БПЛА за допомогою штучного інтелекту. Про це міністерка оборони Нідерландів розповіла у ексклюзивному інтерв’ю журналістці Радіо Свобода.
«Під час цього візиту я привезла три нідерландські компанії, які працюють у сфері високих технологій. Це може допомогти українським компаніям, або співпраці з українськими компаніями для збільшення їхньої продукції. Так, наприклад, українська компанія дронів, яка виробляє дрони тут, в Україні, може співпрацювати з нідерландською компанією, яка може покращити функціонування цих дронів зі штучним інтелектом. Вони використовують технологію нідерландської компанії. І продукт стає кращим, і адаптується також до того, що потрібно на фронті», – сказала Кайса Оллонгрен.
За її словами, українська оборонна галузь має багато перспектив для розвитку, а виробництво та модернізація безпілотників – одна з перспективних сфер.
«Отже, це приклад того, де я думаю, що українська промисловість активізується. І де ми маємо певні знання та досвід, які можна додати до цього продукту, щоб зробити його кращим. Ось один приклад. І прикладів набагато більше», – додала міністерка оборони Нідерландів.
Також Оллонгрен нагадала, що вже влітку до України почнуть доставляти перші винищувачі F-16, Нідерланди пообіцяли виділити Україні загалом 24 такі літаки.
У Києві Кайса Оллонгрен зустрілась із представниками уряду та президентом України Володимиром Зеленським.
Також 20 березня Міноборони Нідерландів повідомило про виділення понад 150 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів для винищувачів F-16, які відправляються в Україну, а також понад 200 млн євро на закупівлю безпілотників.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Нідерланди виділяють понад 150 млн євро на боєприпаси для F-16, які нададуть Україні – Міноборони
Нідерланди виділяють понад 150 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів для України, повідомляє міністерство оборони країни.
Йдеться про боєприпаси класу «повітря-земля» для винищувачів F-16, які відправляються в Україну, вони закуповуються безпосередньо у промисловості.
Як заявила міністр Кайса Оллонґрен за підсумками вчорашнього засідання Української оборонної контактної групи, Нідерланди також роблять внесок у розмірі понад 200 млн євро на закупівлю безпілотників. Планується закупівля значна кількість безпілотників ISR (Intelligence Surveillance Reconnaissance).
У відомстві додають, що Нідерланди також знову відправляють (раніше обіцяні) винищувачі F-16 до Румунії.
«Літаки використовуються там для тренувального центру для українських та румунських пілотів. Це стосується не лише літаків, але й усіх пов’язаних з ними запчастин та боєприпасів», – йдеться у повідомленні.
За даними міністерства, 18 нідерландських літаків F-16 були надані в розпорядження Румунії для проведення навчань. Ще 24 нідерландських F-16 призначені для доставки в Україну – частина цієї групи зараз готується до цього.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
ДПСУ повідомила про відновлення руху автобусів на пункті пропуску «Шегині-Медика»
Державна прикордонна служба про відновлення пропуску легкових автомобілів і автобусів у обох напрямках на пункті пропуску «Шегині-Медика».
20 березня близько 11:00 на пункті пропуску «Медика – Шегині» почалося блокування руху автобусів.
Днями польські трактори заблокували кордон із Німеччиною. Перед тим місцеві фермери заблокували пункт пропуску зі Словаччиною, через який, на думку фермерів, заїжджає агропродукція з України та Росії. Попередньо відомо, що протест триватиме до кінця березня.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах. Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
«Мені немає про що оголосити сьогодні» – радник Байдена Салліван про ATACMS
Адміністрація президента США Джо Байдена наразі не готова оголосити про постачання ракет ATACMS, але продовжить зусилля для підтримки України. Про це в Києві 20 березня на спільному брифінгу з головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком заявив радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.
«Щодо ATACMS я, можливо, розчарую вас, але скажу, що мені немає про що оголосити сьогодні. Коли ми зможемо чимось поділитися, то ми це зробимо. Але я скажу, що у нас були дуже конструктивні обговорення нашої військової підтримки і необхідних спроможностей, які зроблять підтримку ефективною. Я впевнений, ми успішно виконаємо план А. Ми отримаємо двопартійну підтримку для пакета допомоги для України. Тому, я не думаю, що нам сьогодні потрібно говорити про план Б», – сказав представник адміністрації США.
Джейк Салліван не вказав, коли США зможуть оголосити про продовження військової підтримки України.
«Я не робитиму заяв, коли процес завершиться, але ми працюємо над тим, щоб це зробити так швидко, як тільки можливо. Президент Байден працює над цим кожного дня, щоб проштовхнути цей пакет у Палаті (представників Конгресу США), але я не можу зробити конкретних передбачень», – наголосив радник президента США з національної безпеки.
19 лютого видання NBC News із посиланням на неназваних американських чиновників повідомило, що Білий дім працює над тим, щоб надати Україні сучасні модифікації балістичних ракет ATACMS із більш далеким радіусом дії, ніж у попередніх таких ракет, які надали Києву.
За повідомленням, якщо Конгрес схвалить законопроєкт із фінансуванням для України, ракети можуть увійти в один із перших пакетів військової допомоги.
Наприкінці минулого року США почали постачати в Україну старіші ATACMS середньої дальності. Зараз, кажуть цитовані NBC News чиновники, США схиляються до того, щоб відправити версію ракети більшого радіусу дії, що дозволить Україні завдавати ударів далі всередині окупованого Росією Криму.
Але фінансування США для поставок зброї в Україну залишається невизначеним через спротив колишнього президента Дональда Трампа і його союзників-республіканців у Конгресі. Сенат ухвалив пакет іноземної допомоги Україні, Ізраїлю й Тайваню на 95 мільярдів доларів. При цьому поки неясно, чи і коли проголосує за цей документ Палата представників, контрольована республіканцями.
У Харкові число постраждалих від обстрілу зросло до восьми – Синєгубов
У Харкові далі зростає число потерпілих унаслідок завданого вдень 20 березня російського ракетного удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Станом на зараз кількість постраждалих зросла до восьми. Із них сім осіб госпіталізовано, одній людині надана допомога на місці», – написав чиновник у телеграмі.
Раніше представники влади Харкова повідомили, що число загиблих зросло до пʼяти.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними Повітряних сил Збройних сил України, повітряна тривога у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях пов’язана з активністю російської тактичної авіації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Унаслідок обстрілів на Донеччині двоє людей загинули, ще двоє поранені – прокуратура
У селі Максимівка Волноваського району внаслідок російського обстрілу загинули двоє людей, ще двоє були поранені в місті Гірник, повідомляє Донецька обласна прокуратура.
«Ворог завдав удару по селу Максимівка Волноваського району, під уламками зруйнованого вщент домогосподарства виявили тіла двох загиблих мешканців – чоловіка 68 років та його 39-річного сина. 20 березня 2024 року о 12:30 війська РФ обстріляли місто Гірник. Засіб ураження влучив по житловому кварталу. Від численних уламків та вибухової хвилі в одному з помешкань дістали поранення 58-річний чоловік та його дружина 53 років. З мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями їх доставили до лікарні. У місті пошкоджено щонайменше пʼять багатоповерхівок», – ідеться в повідомленні.
У прокуратурі вказують, що, за попередніми даними, для обстрілу населених пунктів росіяни використали авіабомби КАБ-500.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочалося досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч 1, 2 ст. 438 КК України).
Парламентський комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки може закінчити розгляд поправок до другого читання законопроєкту про мобілізацію наступного тижня, заявив заступник голови комітету, депутат від фракції «Слуга народу» Єгор Чернєв.
«Ми пройшли приблизно 1500 поправок на сьогодні, в принципі процес іде досить швидко. Наші колеги, які подавали правки і хочуть (їх) відстоювати, запрошені до комітету. Не всі їх відстоюють, тому ми досить швидко проходимо комітет. Я сподіваюся, що наступного тижня ми завершимо з усіма 4300 поправками», – сказав він в ефірі національного телемарафону в середу.
За його словами, поки що складно сказати, який вигляд матиме законопроєкт, оскільки «щось (із поправок - ред.) проходить, щось не проходить».
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
США запровадили санкції проти політтехнологів РФ – поширювали дезінформацію в Латинській Америці
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти російських організацій «Агентство соціального проектування» та «Структура», а також їхніх керівників. Під обмеження, зокрема, потрапили політтехнолог та засновник «Агентства соціального проектування» та «Структури» Ілля Гамбашидзе, а також генеральний директор компанії «Структура» Микола Тупікін.
За даними Вашингтона, вони займалися координацією інформаційної кампанії в Латинській Америці, спрямованої на ослаблення підтримки України.
Американський Мінфін вважає, що Гамбашидзе та Тупікін, починаючи з осені 2022 року, розгорнули мережу з більш ніж 60 сайтів, за допомогою яких у країнах Латинської Америки поширювалася неправдива інформація про війну Росії проти України та відомості, що дискредитують політику США та НАТО на континенті.
«Агентство соціального проектування» та «Структура» також налагодили співпрацю зі ЗМІ та впливовими особами в Латинській Америці, які використовувалися для просування кремлівських наративів, стверджують у Мінфіні США.
Минулого року російські компанії також потрапили до поля зору Держдепартаменту США. За версією американського відомства, група, яка перебуває в Росії, створювала контент і направляла його редакційній групі в Латинській Америці, до якої входили місцеві журналісти та лідери громадської думки. Матеріали локалізувалися і потім публікувалися у місцевих ЗМІ, щоб виглядати органічніше.
У 2023 році на створення фейків про війну проти України з російського бюджету було виділено щонайменше дев’ять мільярдів рублів організації АНО «Діалог», з’ясували видання «Медуза», The Bell та «Важливі історії». Журналісти, серед іншого, дізналися, що в цій організації були вигадані такі фейки, як мобілізація жінок до української армії.
Нова атака ГУР в тилу РФ: знищення стратегічної авіації змінить ситуацію?
- Українські дрони атакували місто Енгельс в Саратовській області Росії. Саме там розташований військовий аеродром, на якому базуються стратегічні бомбардувальники. Російські літаки ТУ-95 та ТУ-160, зауважують українські військові, обстрілюють ракетами Україну. І ось тепер Україна дістала їх в Енгельсі. Про те, що саме ГУР Міноборони стоїть за цими ударами, підтвердили кілька джерел у військовій розвідці України. То скільки ще бомбардувальників в Росії?
- На Сумщині, як повідомила влада, починається евакуація сімей з дітьми з прикордонних з Росією районів, які обстрілюються з російської території. Президент України Володимир Зеленський каже, що Росія також випустила по Сумщині 200 керованих авіабомб в березні. Які настрої на Сумщині, як іде евакуація? Чи будує Україна укріплення на північному сході? Говоримо з речником командування «Північ».
- Київ уважно відстежує, хто з іноземних лідерів вітає Володимира Путіна з перемогою на президентських виборах в Росії, які Україна – як і більшість демократичного світу – не визнає вільними. Серед тих, хто привітав, – і президент члена НАТО-Туреччини Реджеп Ердоган. Але як вплинуть привітання на відносини України з, наприклад, Китаєм та Індією? І чим Путін відрізняється від Лукашенка?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
На фронті впродовж доби сталося 67 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 20 березня на фронті відбулося 67 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили на Новопавлівському (18), Авдіївському (11) та Лиманському (10) напрямках, також вони атакували на Бахмутському, Оріхівському та Херсонському напрямках. Уперше за тривалий час про бойові зіткнення не повідомляють із Купʼянського напрямку.
«Загалом ворог завдав два ракетних та 54 авіаційних удари, здійснив 41 обстріл із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали багатоповерхові та приватні будинки», – йдеться у вечірньому зведенні.
Також Генштаб інформує, що впродовж доби українська авіація завдала ударів по 10 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили склад боєприпасів противника.