«Цензор.НЕТ» розповідає, що Кабінет Міністрів повернувся до ідеї електронного бронювання військовозобов’язаних через «Дію», яка обговорювалася восени минулого року.
Головна відмінність такого підходу – відмова від паперового формату бронювання на користь електронного, пише українська редакція Forbes з посиланням на проєкт відповідної постанови Кабміну.
Попередньо, постанова не передбачає суттєвих змін до самої концепції бронювання – як і раніше, можна забронювати лише 50% військовозобовʼязаних працівників, і лише критично важливих для економіки підприємств.
Якщо компанія хоче забронювати більш ніж половину співробітників, що підпадають під призов, необхідна додаткова аргументація. Водночас пропонується змінити процес бронювання співробітників.
Для цього керівник підприємства (або уповноважена ним особа) має пройти ідентифікацію у «Дії» та подати перелік осіб співробітників для бронювання у довільній формі, а також інформацію про компанію.
Для бронювання потрібно надати такі дані про співробітника:
- прізвище, імʼя та по батькові;
- паспортні дані та ідентифікаційний код;
- склад військовозобовʼязаного (рядовий, сержантський, старшинський або офіцерський);
- номер військово-облікової спеціальності, тип військово-облікового документа (серія та номер за наявності);
- відмітку про посаду керівника або заступника керівника підприємства;
- дані про підприємство: повна назва, адреса та ЄДРПОУ.
При цьому програма автоматично зможе блокувати подання переліку, якщо компанія перевищила ліміти за кількістю заброньованих співробітників, не уточнювала дані про кількість військовозобовʼязаних у ТЦК, через наявність у співробітників незакритих адміністративних проваджень про порушення мобілізаційного законодавства.
Якщо процес пройшов успішно, то керівник підприємства завіряє перелік електронним підписом. Далі дані звіряються з даними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У разі успішної перевірки у реєстрі одразу формується позначка про бронь, а у «Дії» – відповідний сертифікат.
Забронювати працівника можна на шість чи один місяць. Ліквідувати бронювання можуть: у разі закриття підприємства чи звільнення працівника, а також якщо у компанії завершився контракт для виготовлення товарів і надання послуг для ЗСУ.
Як повідомлялося, на початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив профільним міністерствам найближчим часом внести оновлену постанову про бронювання військовозобов’язаних та визначити вичерпний перелік об’єктів та підприємств критичної інфраструктури.
Ця заява пролунала після широкої дискусії, викликаної тим, що Міністерство культури підтвердило статус критично важливих для економіки телеканалам, які беруть участь у єдиному телемарафоні «Єдині новини». Також Мінкульт надав такий статус держпідприємству «Пересувний цирк України».
Крім того, Міністерство молоді та спорту визнало критично важливими Українську асоціацію футболу (УАФ), а також ФК «Кривбас», «Дніпро-1», «Динамо Київ», «Оболонь» та «Шахтар».
***
Читайте також:
- Бронювання працівників: що нового за Законом №3633
- Вік призову знизили до 25 років: дії роботодавця
- Як Закон №3633 вплине на чоловіків за кордоном України?
- Хворі, тимчасово непрацездатні та особи з інвалідністю: що змінить Закон №3633
- За несплату аліментів – відстрочку від призова анулюють!
- Новий Закон про мобілізацію набирає чинності з 18 травня!
